Якби Наталія Уварова, уроджена Терешенко, жила у наш час, вона б не сходила зі сторінок світських хронік. Красива, розумна, непристойно багата, з активною позицією, меценатка та благодійниця – вона була дуже яскравою жінкою.

Вона вела активне світське життя, працювала на громадських засадах в новоствореній Олександрівській лікарні, виховувала дітей, керувала будівництвом маєтку на Липській. В гостях у Наталії Уварової зупинялась велика княгиня Ксенія Олександрівна.

Наталія Уварова

Життєвий шлях цієї неймовірної жінки був яскравим та непростим. Але сьогодні зупинимось на одній його важливій частині. Її заміському будинку у Ворзелі.

У родини Уварових був маєток в селі Турчинівка. Однак він знаходився достатньо далеко від Києва, на відстані 220 км. Зараз машиною цей шлях можна подолати за 4 години, а сто років тому така подорож зайняла б цілий день. Наталія Федорівна не могла на довгий час залишати Київ, і хоч дуже любила свій палац в Турчинівці, та рідко туди навідувалася.

Але тиші і спокою все ж хотілось.

У 1902 році у Ворзелі, біля Києва, з`явився фабрикант Карл Септер. Він збудував там красивий дім. Чоловік займався торгівлею кращими в місті медико-хірургічними, оптичними та фізичними інструментами. Подружжю Септерів належало близько 40 дачних ділянок.

Карл Септер

А вже наступного 1903 року Федір Артемійович Терещенко викупив його. І подарував своїй дочці, Наталії Уваровій.

Подарунок дуже сподобався жінці. Вона часто приїздила з родиною до свого заміського будинку. Почала перетворювати його на затишне гніздечко. Висаджувала на території рідкісні рослини і дерева. До сьогодні збереглось тюльпанове дерево, посаджене у 1914 році. Був влаштований невеликий парк, з фонтаном і доріжками, посипаними гравієм.

Проте Наталія Федорівна не була пихатою багатійкою. В Олександрівській лікарні вона працювала акушеркою. І в Ворзелі теж не відмовляла містянам у допомозі.

Настав буремний 1917 рік. Заможним Терещенкам було небезпечно залишатись в Києві. Наталія Уварова з родиною емігрували до Англії. Пізніше вони переїхали до Франції. Там Уварова розлучилась з чоловіком і повторно одружилась з французьким льотчиком Луї де Гідоном. Жінка прожила 97 років.

А що з будинком? Він був націоналізований. Радянська влада належним чином оцінила красиву споруду. Там була влаштована міська школа. Насправді, це велика удача. В цьому будинку не були влаштовані стайні, гуртожиток, казарми, склади. Там до 1990-х років була середньо освітня школа. Тож Уваровський дім зберігся досить непогано. У 60-х роках там влаштували кінотеатр «Космос». До цього невеликого шкільного кінотеатру навіть надходили листи з американської Академії кіномистецтва.

Перші роки вже в незалежні Україні були досить важкими для дому. В нього не було власника. Залишившись без догляду, старовинний маєток потрохи руйнувався, дах почав протікати, на стінах пішли тріщини, сходи на терасу просто хтось вирвав.

У 2007 році ситуація змінилась. Ворзельська селищна рада почала опікуватись Уваровським домом. Його було відремонтовано та реконструйовано. Зараз в маєтку знаходиться Ворзельський музей історії та культури. А також деякі приміщення займають відділи Ворзельської селищної ради.

Уваровський дім знову став важливою частиною Ворзелю, там проходять виставки, різноманітні експозиції, культурні заходи. Історія будинку, на щастя, продовжується.

Автор: Марина Пєтушкова 

Фото: Роман Пєтушков

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

загрузка...