Солом`янський ландшафтний парк трошки схожий на оазис. В міських джунглях Києва, серед десятків багатоповерхівок, кілометрів доріг, постійного напруженого трафіку є шматок фактично лісу.  

Це дійсно так, оскільки Солом`янський дендропарк складається з двох частин. Одна з них схожа саме на парк з алеями, лавками, клумбами. А ось інша – створює ефект лісової прогулянки.

Спершу, трошки історії. Місцевість, де розташований парк називається Кучмин Яр, а одна частина його знаходиться на схилі Батиєвої гори. Чому такі назви?

Стосовно Батиєвої гори є дві версії. За одною з них, саме там стояв шатер хана Батия, який у 1240 році  грабував Київ. За іншою до татарського загарбника ця місцевість немає жодного відношення, а Батиєвою гору називають через Батиєві кургани-могили, які розкопали археологи у 1862 році.

Щодо етимології назви «Кучмин Яр», то вона пов`язана з прізвищем селян Кучменків. Ці підприємливі хлопці з села Совок у 1873 році придбали по кріпосних актах собі ділянки землі. Зокрема Максим Кучменко отримав 2, 08 десятини, Степан Кучменко – 1, 75, а пан Бондаренко – 0,67 десятини. Всі ці дані є у рапорті міського землеміра від 27 квітня 1900 року.

У 1901-1909 роках, Кучмин Яр входив до складу слободки Солом`янка.

Варто сказати, що бурхливий розвиток Солом`янки розпочався після будівництва залізничного вокзалу, утворення залізничної колонії. Тоді район розділився на Верхню і Нижню Солом`янку. І у 1901  році міський Сенат відділив Верхню Солом`янку від Києва. Це місцевість по обидві сторони від вулиці Липківського, і в тому числі Кучмин Яр.

В Яру були садиби, господарства, великі сади, городи. Лише у 1910 році слобідка повернулась до складу міста, щоправда місцеві не надто тому раділи.

Деякий час, навіть за влади радянців, стара забудова зберігалась. Проте, у 60-х роках минулого століття зовнішній вигляд району почав змінюватись. Прокладались нові асфальтовані вулиці, будувались багатоповерхівки по Липківського ходив трамвай. І старі садиби теж поступово зникали.

Кучмин Яр з його складним рельєфом, багатою рослинністю було важко забудовувати, тож у 1983 році там заклали парк на честь 40-річчя звільнення Києва від німецьких окупантів.

До виконання задачі радянці підійшли серйозно. Біля річки Нивки відбулися радикальні зміни – був насипаний шар ґрунту не властивий цій місцевості; велика частина дерев дна яру, яким протікала річка, була вирубана та вивезена; схили яру перепланували, вони стали більш пологими; висаджені нові дерева та кущі. Ці дії призвели до обміління річки та ледве не спричинили її зникнення.

Зараз флору та фауну парку частково охороняє Бернська конвенція. Також Солом`янський ландшафтний парк підпадає під дію Європейської ландшафтної конвенції, оскільки є автентичним природним ландшафтом Києва.

Зараз територія парку займає 29,6 га, там протікає декілька джерел, є витік річки Мокрої, щоправда її шлях до Либіді протікає у колекторі.

З 2018 року парк реконструюють. У першу чергу робіт входить облаштування вхідної групи, пішохідних доріжок, будівництво фонтану та сходів. Також будуть встановлені нові лави та облаштовані квітники.

Зі сторони вулиці Механізаторів на схилі влітку проводять безкоштовні кінопокази. В парку стоять столи для настільного тенісу, є дитячий та спортивний майданчики, джерело та багато затишних місць.

Будемо сподіватись, що Солом`янський ландшафтний парк залишиться недоторканою, затишною частиною району і буде з кожним роком ставати лише кращим. А не меншим.

Автор і фото: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

 

 

 

 

 

 

загрузка...