На Майдані Незалежності, на стороні Поштампта є ціла алея з фонтанів. Вдень струмені води виблискують на сонці, а вночі увагу привертає світломузичний фонтан. Насправді, це далеко не перший водограй, що стоїть на цьому місці.

Перший фонтан на Майдані Незалежності з`явився тоді, коли не було ще ні площі, ні навіть чітко виділеної вулиці Хрещатик. І носив він поетичну назву «Потвора».

Взагалі простір для якоїсь площі продовж вулиці з`явився лише у 1830-х роках. Згодом Дмитро Гаврилович Бібіков, київський генерал-губернатор дав гроші на встановлення там фонтану. Ця подія відбулась у 1840-х роках.

Проте «фонтаном» ця споруда називалась суто технічно. Це був просто восьмикутний басейн, з середини якого била цівка води. Ніякої вишуканості, прикрас, якогось стилю,до якого звикли кияни в середині 19 століття.

Ставлення до Бібікова у місті теж було не надто приязним. Тож за зовнішній вигляд та особу спонсора від і отримав таку промовисту назву.

Бібіков тим не дуже переймався, «Потвора», та й «Потвора», головне, щоб гроші приносив. А він таки був вельми прибутковим. Там стояли жандарми, що брали гроші з містян за воду. Так як до впровадження нормального водогону треба було почекати ще пару десятків років, то фонтан  «Потвора» користувався популярністю.

Міська дума

До речі, навіть на офіційному документі з планом Києва, який візував особисто Олександр II є «майдан на Хрещатику, де фонтан «Потвора»».

Йшов час. Коли проектували вищезгаданий водогін, то планувалось збудувати великий, красивий, сучасний фонтан на Хрещатику. Але пізніше там було вирішено побудувати будівлю Міської Думи. Ну справді, депутати ж заслуговують на зручне місце роботи. А фонтан можна поставити деінде.

У 1909 році біля Думи був розбитий невеликий сквер та все ж встановлений фонтан. І він був особливий. Справа в тому, що в ті часи рукотворні водограї відігравали не стільки естетичне, скільки практичне значення. З них брали воду для побутових цілей, напували худобу. В одних місцях за це треба було платити, і інших – послуги надавались безкоштовно.

Так ось, фонтан на Думській був першим у Києві, встановленим лише для краси. А щоб вберегти його від активних, підприємливих містян, навколо розбили клумбу. Проте він не простояв довго. Буремні 20-ті роки XX століття стерли його з мапи Києва. Як і Міську Думу.

Переносимось на декілька десятиліть вперед. Радянці хазяйнують в Києві. І навіть повернули місту статус столиці. Думська площа вже встигла поміняти декілька імен і стала площею імені Калініна. Фонтан було вирішено відновити. Звісно, зробити його відповідними духові часу.

У 1935 році кияни знову могли милуватись фонтаном у центрі Києва. Це була чавунна чаша, яку прикрашали могутні, сильні радянські фізкультурники.

Настала Друга світова війна. Фізкультурники зникли у невідомому напрямку. А чаша лишилась.

Пройшло ще декілька десятиліть. Хрещатик кардинально змінювався, був проведений ребрендінг площи Калініна. По-перше, її територію збільшили на обидві сторони від Хрещатика. А по-друге, тепер вона називалась площа Жовтневої революції. Тоді ж з`явився каскадний фонтан.

У 80-тих роках Київ готувався до ювілею. У 1982 році відзначалась 1500 річниця міста. А заодно і 60 років СРСР. Щоб відзначити такі два свята вирішили знов змінити фонтан на центральному майдані.

 

Там з`явилась «Рулетка», або більш офіційно фонтан «Дружби народів». А щоб показати, що це не просто поетичний зворот, його прикрасили три жіночі статуї. Вони символізували Україну, Росію та Білорусь. «Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову», як то кажуть. Міф про братські народи насаджувався вельми агресивно.

Двадцять років кияни назначали зустрічі «біля рулетки». Аж поки у 2001 році вже у незалежній Україні Майдан Незалежності знов реконструювали.

 

Там з`явилась велика кількість різноманітних фонтанів: Каскадний, «Водяна куля», «Засновники Києва» і , звісно, алея. «Рулетку», до речі, не викинули. Її викупив підприємець Іван Суслов. Він його відновив і тепер цей фонтан стоїть у місті Буки.

Ось так, протягом майже 200 років «Потвора» в центрі Києва перетворилась на сучасний, красивий Майдан Незалежності.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

загрузка...