Коростень – це невелике містечко в Житомирській області. Провінційне, спокійне і дуже стародавнє. В центрі міста знаходиться Древлянський парк. І це не лише красиве, мальовниче місце, але й своєрідний підручник з історії Київської Русі під відкритим небом.

Скульптури, що там знаходяться, розповідають прадавню історію міста Іскоростень. Саме такою була перша назва Коростеня.

У 2005 році з`явився перший пам`ятник древлянському князю Малу. Він був «пастухом землі древлянської». Чим відомий Мал? Саме він вбив князя Ігоря. За легендою, Ігор зібрав з древлян данину. Трохи пізніше, йому здалось, що якось мало взяв з податків, і князь повернувся вимагати ще данини. Древлянам це, звісно, не сподобалось. Тож вони, не довго думаючи, вбили всіх дружинників. Та ж сама доля спіткала Ігоря. До речі, на честь князя Мала назване місто Малин.

Трохи нижче від Мала серед річки стоїть пам`ятник фатальній для історії Коростеня жінки – княгині Ользі. Вона була дружиною вбитого Ігоря. Ті часи були досить жорстокими. Тож князь Мал не придумав нічого кращого, як засватати вдову.  Ольга, норовлива та розумна жінка, цього рішення не зрозуміла. Княгиня жадала помсти. Вона нібито погодилась взяти шлюб з Малом і  попросила прислати сватів.

Перші три древлянські делегації були вбиті в Києві. Потім розлючена жінка з військом особисто навідалась до Іскоростеня. Місцеві мешканці запекло оборонялись. Тоді Ольга вирішила взяти їх хитрістю. Вдаючи прощення, вона попросила від кожного дому по голубці. А коли настала ніч, наказала прив`язати до кожної пташки запалену гілку. Злякані пернаті летіли додому, а разом з тим спалили місто.

Чому ж княгині Ользі, що так жорстоко повелась, стоїть пам`ятник? Э легенда, що потім жінці стало прикро, вона приїхала до напівзруйнованої древлянської столиці. Вона омилась в річці Уж, і побудувала там храм. Місце перед пам`ятником так і називають «купальня Ольги». А ще у місті є велика Ольгінська церква.

Трохи далі стоїть пам`ятник могутньому богатирю Добрині Микитичу. Він був сином князя Мала.

А вище – пам`ятник княгині Малуші з сином Володимиром. Пізніше саме цей хлопчик буде київським князем, та охрестить Київську Русь. Так, це Володимир Великий. Коли Ольга повернулась до Іскоростеня вона забрала доньку Мала з собою. Малуша стала ключницею при дворі княгині.  Пізніше від князя Святослава, синя Ольги, вона народила Володимира Великого. Майбутнього хрестителя Київської Русі.

При вході до парку стоїть пам`ятник Володимиру Великому вже у зрілому віці.

Всі скульптури виконав Ігор Зарічний на гроші меценатів.

Але не скульптурами єдиними приваблює це місце. Уяву вражають скелясті схили, велетенські гранітні глиби та пороги на річці Уж. Їх ще називають «плечима Перуна». Ці пороги та скелі мають статус геологічних пам`яток природи.

На відміну від «Софіївки» чи «Александрії», в Древлянському парку дуже мало втручання людини. Всі ці шалені краєвиди булим створені природою. Люди лише проклали доріжки, поставили альтанки, та з`єднали мостами два береги річки.

Ну і звісно, варто завітати на об`єкт «Скеля». Це бункер, побудований ще перед Другою світовою війною. Довгий час проект був засекречений і зараз він відкритий до відвідування.

«Об’єкт будували таємно, приховуючи його від людських очей маскувальною сіткою, а поряд не було ні дороги, ні пішохідного моста, через які зараз туди можна потрапити. На той час там тривала важка робота, адже командний пункт облаштовували у скельній породі. При цьому, все робилося вручну з мінімальним використанням механічних засобів. Із каменю, який відламували, звели приміщення бойлерної та укріпили ним берегову смугу.

Командний пункт вдалося зробити не тільки непомітним, а й повністю автономним від міста. До прикладу, перша каналізаційна мережа у Коростені з’явилася у 1954 році, а в об’єкті ще на початку 30-х була створена досконала система водопостачання та відведення каналізаційних стоків, яка безперебійно працює до сьогодні. Крім того, там встановили дизельну електростанцію та облаштували систему вентиляції повітря із фільтрами з активованого вугілля, якщо раптом воно буде отруєним або забрудненим, а ще пробили у кам’яній породі криницю. До того ж, була на об’єкті і кімната «дальнього» зв’язку з вищим керівництвом. На випадок технічних збоїв усередині вмонтували ручні насоси, які мали б гарантувати безперебійне постачання світла та води.» – так про це місце розповідає завідувач Коростенського туристично-інформаційного центру Сергій Гераймович.

Відвідати Коростень можна в будь-який час. Це ідеальний маршрут для подорожі на вихідні.

Автор: Марина Пєтушкова 

Фото: Роман Пєтушков

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

 

 

 

загрузка...