Знаєте як кажуть про церкви? «Намолене місце». Так ось Контрактовий будинок це «Наторговане місце», причому починаючи з 1817 року і дотепер.

Все почалось наприкінці 18 століття. Тоді вийшов імператорський указ наступного змісту:

«Контракты, которые по введенному до сего времени обыкновению держались в Дубне, признали Мы за благо, по выгоде и удобности внутренней торговли, перевесть в Киев».


Дубно це містечко у Рівненській області, що у 1795 році увійшло до складу Польщі. А «Контрактами» називали своєрідні ярмарки, з’їзди, де укладати договори та юридичні акти. Звучить сухо. Проте насправді це було особливе явище в історії Києва. На Контакти їхали цілими сім’ями. Там продавали нерухомість, купували села, витрачали за декілька тижнів просто казкові суми. І, звісно, все це супроводжувалось гучними вечірками, святкуваннями, концертами, народними гуляннями.


Перші Контракти в Києві відбулись з 15 січня до 1 лютого 1798 року. Місцем проведення заходу була обрана міська Ратуша на Подолі. І тоді офіційний обіг цієї зимової ярмарки становив 5,7 мільйона польських злотих. Але ж фактично сума була в декілька разів більшої, далеко не всі угоди записувались.

Вже через три роки, було зрозуміло, що будівля ратуші не підходить для проведення такого масштабного та велелюдного заходу. Тож у 1801 році був побудований Контрактовий будинок. Територіально він знаходився на Покровській вулиці, на тому місці, де зараз ліцей «Подол».

З кожним роком популярність київських контрактів зростала. Це стало цілим культурним явищем. У 1805 році на захід приїхало 4 795 осіб, а це близько чверті постійного населення міста. Володарі будинків на Подолі, що здавали кімнати у найм за ці дві зимові тижні отримували просто велетенські прибутки. Наприклад, дім на Подолі здавався в оренду за 2500 рублів.


Із спогадів князя Долгорукого, що відвідав Контракти у 1810 році: «Все знают, что такое Контракты: они начинаются в январе и продолжаются недели три. В эту бешеную пору все магазины и лавки опустошаются, все раскупят. Поляки наезжают кучами отовсюду для своих продаж, разменов, аренд и откупов. Из  карманов их посыплются кучи золота, и я видел такие дома, которые невероятный дают хозяину доход; например, дом г-на Сперанского, в котором жил тамошний прокурор, занимается уже несколько лет во время Контрактов какой-то графиней Потоцкой, которая за две недели найма платит до 4 тыс. руб., а дом деревянный и далек от того, чтоб быть очень обширным, мне сам постоялец это сказывал».

Перший Контрактовий дім згорів у 1811 році. Тим літом в Києві на Подолі вирувала страшна пожежа. Новий Контрактовий будинок був зведений на Магістратській площі у 1817 році за проектом англійського архітектора В. Гесте при участі архітектора А. Меленського. Він і досі стоїть на Контрактовій площі за адресою вул. Межигірська,1.

Будинок був створений у стилі класицизму. Головний фасад прикрашають чотири колони, які вінчає трикутний фронтом. Насправді, ця будівля була частиною амбітного проекту. Поруч повинна була бути побудована нова ратуша, споруда поштової управи, торгові ряди. Але вдалось реалізувати лише так званий «Міський дім».


Він був створений спеціально для проведення Контрактів. На першому поверсі знаходились магазини, торгові ряди, там укладали угоди. А на другому давали бали та прийоми.
В ті часи ця будівля була свідком багатьох драматичних подій. На першому поверсі вирішувались долі, а на другому нестримно шаленіли у вирі танцю та музики. Навколо з’явились довгі ряди магазинчиків.


Вже в середині 20 століття польських магнатів змінили київські цукрозаводчики. В Контрактовому будинку проводили ще й сільськогосподарські ярмарки. Це був справжній храм торгівлі та культури Києва. На Контрактах у свій час були Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак, Адам Міцкевич та багато інших.
На другому поверсі виступали найкращі митці та музиканти того часу. Зокрема Ференц Ліст. До речі, саме з цим будинком пов’язана дуже романтична історія кохання угорського композитора.

Ференц Ліст приїхав до Києва у 1847 році. Він планував дати в місті три концерти. Проте в Червоному корпусі університету він мав настільки грандіозний успіх, що вирішив дещо затриматись. В цілому тієї зими він зіграв у Києві 18 концертів. Останній був саме на другому поверсі Контрактового дому.
Це був благодійний виступ на користь дітей-сиріт. Найбільша пожертва, сумою в 100 рублів, надійшла від Кароліни Вітшенштейн. Це була красива, молода та багата дворянка. Її шлюб з князем Миколою Вітгенштейном був невдалим. Тож жінка з дочкою мешкала окремо від чоловіка у Вороницях.

Ференц Ліст

Ференц Ліст звернув увагу на багату благодійку та поїхав з гостиною до її маєтку. У Вороницях він провів тиждень. Цього вистачило, щоб між чоловіком та жінкою зародилось кохання. Кароліна попросила в імператора Миколи I дати їй розлучення. А коли той відмовив, просто поїхала з дочкою до міста Веймар, до коханого музиканта. Ціна цього вчинку – маєток та 30 тисяч кріпосних.

Кароліна та Ференц 14 років жили разом в Німеччині. Це був зв’язок двох талановитих людей. Ференц Ліст кинув гастролі та почав писати власну музику. А Кароліна написала низку праць на релігійну тематику.

Кароліна Вітгенштейн

У 1860 році пара була на аудієнції в Папи Римського Пія IX. І ніби то шлюб з князем Вітгенштейном був визнаний недійсним. Пара могла узаконити свої стосунки. Але напередодні весілля князь знову почав перешкоджати весіллю. Кароліна, бувши ревною католичкою, сприйняла це як Волю Божу та полишила спроби вийти заміж за Ференца Ліста. Далі вони роз’їхались та підтримували зв’язок за допомогою листування. Так трагічно закінчилась ця історія кохання, що почалась на Подолі.


Але повернемось до Контрактового дому. Щодо масштабів торгівлі на в той час, варто зазначити, що, наприклад, у 1861 році обіг зимових Контрактів склав майже 2 млн рублів. Тим не менш, у другій половині значення зимової ярмарки потрохи зменшувалось. Тому є декілька причин, серед яких  банкрутство поміщиків, розвиток залізничного транспорту та відкриття подібних контор в місті (Київської біржі та Державного Банку).

Ярмарки тривали на Контрактовій площі до 1917 року.
В радянські часи в будівлі працювали Торговельний академія, потім – Торговельний музей. У 90-х роках там почала працювати Міжбанківська валютна біржа, в діяльності якої важливу роль зіграв Вадим Гетьман.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

загрузка...