Микола Миклухо-Маклай був справжньою зіркою у середині XIX століття. Мандрівник, історик, етнограф – він побував у найекзотичніших куточках планети, пережив чимало пригод та майстерно про них розповідав.

Сам Миклухо-Маклай походив із старовинного козацького роду, був нащадком козацького сотника Степана Макухи. Той проявив неабияку відвагу в битві під Очаковом, отримав дворянське звання та дещо видозмінив прізвище. Батько мандрівника Микола працював на залізниці та як міг допомагав Тарасу Шевченку. Він навіть відіслав тому у заслання 150 рублів, за що був звільнений з роботи. Мати Катерина Беккер була полькою з німецьким корінням.

Михайло Миклухо-Маклай

В Києві Микола гостював у свого молодшого брата Михайла. Той працював гірським інженером, проводив геологічні дослідження на Волині, північному-заході Росії, вивчав узбережжя Білого моря, займався розвідкою покладів каоліну біля Умані і силікату на Київщині.

В Києві його родині належала садиба на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці (зараз це вул. Саксаганського, 60). На червоній лінії забудови був невеликий трьохповерховий будинок, за ним був розташований флігель (має адресу Саксаганського, 60б) та  одноповерхова цегляна будівля, де були служби (Саксаганського, 60в). У 1890 році за проектом архітектора Казанського до будинку 60б був добудований з правого боку другий поверх, який вінчала невелика баня (її потім знесли). Після смерті дружини Михайло Миколайович мешкав на другому поверсі будинку 60б.

 

Також у будівлі в 1901–03 рр. знаходилась редакція журналу «Київська старовина». Він видавався щомісячно з 1882 до 1907 року. Видання спеціалізувалось на історико-етнографічних дослідженнях та літературних творах, це було єдине в країні легальне україномовне видання. З «Київською старовиною» співпрацювали відомі українські історики, етнографи, письменники. Серед них були Володимир Щербина, Микола Костомаров, Павло Житецький, Панас Мирний,Олена Пчілка.

У 1907 році журнал став називатися «Україна» та випускався українською мовою. До речі, видавець журналу Науменко Володимир Павлович у 1903 році мешкав неподалік, за адресою вул. Саксаганського, 59б.

Редакція журналу

У будинку 60 та 60б офіси. А ось дому номер 60в більше немає.

З 2002 року «Садиба міська, в якій мешкав Миклухо-Маклай і була редакція газети «Київська старовина» кінця XIX початку XX століття» отримала статус об`єктів культурної спадщини.

Виявилось, що з 2016 року садиба знаходилася в приватній власності. Зокрема, будинком номер 60в володіє ТОВ «Геліос Капітал Груп», що займається неспеціалізованою оптовою торгівлею (продають деталі та приладдя для транспорту, офісні меблі, килими, освітлювальні прибори), консультуванням з питань інформатизації.

Був заключений охоронний договір з департаментом культури КМДА №3589. Згідно з ним, володар приміщення повинен проводити реставраційні, ремонтні та всі інші роботи лише з дозволу органу охорони культурної спадщини.

Такий договір не видавався. Але будівля номер 60в зруйнована вщент. Наразі з цього приводу відкрите кримінальне провадження.

В центрі міста, на одній із найбільш старовинних вулиць трохи в глибині стоїть зруйнований будинок, колись культурна спадщина.

Автор і фото: Марина Пєтушкова

Для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

загрузка...