Друга світова війна це не лише трагічна, але й досить загадкова сторінка в історії. Особливо, коли йдеться про передумови та причини. І поки Російська Федерація, як прямий нащадок СРСР готується святкувати 75-ту річницю Перемоги, згадаємо про деякі події, пов`язані з Радянським Союзом.  Попередимо, людям, що сумують за тією країною, далі краще не читати.

1939 рік, вересень. Германія напала на Польщу. І зараз мова піде не про мешканців Речі Посполитої, а про дипломатів. Представники дипломатичної місії в Германії стали, фактично, заручниками. Третій Рейх відмовився визнавати дипломатичний імунітет.

Але польські дипломати на території СРСР теж опинились в небезпеці.

Вацлав Гржибовський

Це польський посол у Москві. Вночі з 16 на 17 вересня він прокинувся від телефонного дзвінка. Потьомкін, який працював у секретаріаті Народного комісаріату закордонних справ, просив його терміново приїхати. Той виконав прохання і почув ноту В’ячеслава Молотова.

Вацлав Гржибовський

«Польско-германская война выявила внутреннюю несостоятельность Польского государства. В течение десяти дней военных операций Польша потеряла все свои промышленные районы и культурные центры. Варшава как столица Польши не существует больше. Польское правительство распалось и не проявляет признаков жизни. Это значит, что Польское государство и его правительство фактически перестали существовать» – так починався той текст.

Звісно, Гржибовський не погодився з позицією СРСР. Тим паче, що це була не лише особиста думка посла, він спирався на міжнародне право. Ті ж Великобританія і Франція на той момент вже оголосили війну Германії, тож Польщі потрібно було дочекатись союзників.

Потьомкін також повідомив послу, що так як держави Польща більше немає, то й всі дипломати не мають офіційного рангу. Тож для Радянського Союзу вони є лише групою поляків, яких можна судити за протиправні дії.

Вацлав Гржибовський погодився передати цей документ польському уряду.

Молотов

Далі більше, радянський уряд не дозволив евакуацію працівників посольства в Гельсінкі. З проханням дозволити виїхати польським дипломатам, до Молотова звертався особисто замісник декану дипломатичного корпусу посла Італії Аугусто Руссо. Однак, для СРСР не грали ролі міжнародні домовленості. Як і для Росії зараз.

По іронії долі поляків врятував посол Третього Рейху в Москві Фрідріх-Вернер фон дер Шуленбург. Саме він змусив радянський уряд дозволити евакуацію.

Єжи Матусинський

Однак, доля польського посла у Києві склалась гірше. Трохи  про те, ким був Єжи Матусинський. Це високоосвічена людина, польський патріот, дипломат зі стажем. В його послужному списку були посади Генерального консула у Пітсбурзі, Нью-Йорку, Ліллі. І, з 1937 року, в Києві.

Єжи Матусинський

Польські історики говорять, що Матусинський 16 вересня відправив одного зі своїх підлеглих Словиковського до кордону, щоб той         повідомив полякам про майбутній наступ СРСР. А 30 вересня посла викликали. Опівночі Єжи Матусинський та два його шофера вийшли з будівлі посольства. Більше їх ніхто не бачив.

Коли польські дипломати в Москві помітили безслідне зникнення посла, вони звернулись за допомогою до  Аугусто Россо та Шуленберга. Ті послали запит до Молотова. Відповідь була цілком в стилі радянських спецслужб: «У нас їх нема».

Лише у 1941 році вдалось дізнатись правду. Один із шоферів Матусинського Анджей Оршинський вижив. Він розказав під присягою, що їх заарештували та перевезли на Лубянку. Посла та ще одного водія розстріляли. Дивом, Оршинський вижив та зміг розповісти цю історію.

Польське посольство в Києві, у 1939

Евакуація

Перед евакуацією польським дипломатам в СРСР довелось пережити немало випробувань. У Ленінграді працівників консульства просто викинули на вулицю і конфіскували все майно установи. Як і в Києві та Мінську. До речі, про Мінськ. Там був організований мітинг в ході якого демонстранти побили та пограбували польських дипломатів.

Один з працівників посольства в Москві перед тим, як покинути будівлю, зняв звідти польський прапор. Цей чоловік пізніше потрапив в ГУЛАГ. Правдами і неправдами йому вдалось не лише вижити, але й зберегти прапор. У 2002 році він повернувся до посольства в Москві.

В принципі, ця історія це все, що потрібно знати про те, як Росія дотримується міжнародних домовленостей.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

Фото взяті з відкритих джерел

загрузка...