День Героїв. Життя та смерть Провідника ОУН Євгена Коновальця

Сьогодні, 23 травня, в Україні відзначають День Героїв. Це день пам’яті, коли згадують усіх українців, що зробили внесок в збереження свободи України. А за всю довгу історію України таких було сотні тисяч, починаючи з лицарів Київської русі і закінчуючи сучасними героями війни на сході. Чому була обрана саме така дата? Річ у тім, що саме 23 травня 1938 року в Роттердамі було вбито першого керівника ОУН Євгена Коновальця. Давайте згадаємо про буремне та складне життя цього чоловіка.


Євген народився 14 червня 1891 року в родині сільського вчителя. Юнак закінчив 2 річну народну школу в рідному селі Зашків. Потім продовжив навчання у початковій школі при учительській семінарії. В 11 років сільський хлопець переїхав до Львова і почав навчання у Львівський академічній гімназії. Після 8-річного навчання Євген вступив до правничого факультету Львівського університету. До речі там він прослухав повний курс з історії України у професора Михайла Грушевського.

Вже в студентські роки Коновалець мав активну громадянську позицію. У 1910 боровся разом з іншими студентами за український університет в тоді ще австрійському Львові. В 1912 році він став секретарем львівської «Просвіти». Чим дорослішим ставав Євген Коновалець, тим радикальнішими ставали його погляди.

Головна рада Студентського Союзу

В 1913 році він став членом головної управи Українського Студентського Союзу, потім входив до складу «Тіснішого народного комітету» УНДП, де разом з іншими галицькими політиками обговорював проблеми політичного життя українців у Австро-Угорській імперії.

Перша світова війна змінила плани Коновальця. У 1914 році його мобілізували до австрійської армії. А вже у 1915 році новоспечений солдат потрапив у російський полон. До кінця 1916 року він був у двох таборах для військовополонених: у Чорному Яру та в Царицині.


Чоловік звільнився восени 1917 року та одразу ж поїхав до Києва. Там Коновалець вступив до Гальцько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни. Тоді ж разом з Романом Дашкевичем створює Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. Його основою стали колишні полонені галичани.

Після проголошення незалежності УНР 22 січня 1918 року Євген Коновалець очолював курінь січових стрільців. То був буремний та небезпечний час. Курінь Коновальця приймав участь в придушенні повстання робітників заводу «Арсенал», вів багаточисленні вуличні бої  з прихильниками більшовиків, і навіть прикривав відхід Центральної Ради до Житомира.

Євген у 27 років був одним із найвидатніших командирів в українській армії. Не дивлячись на відхід уряду на захід, курінь Коновальця лишився в Києві. Він казав «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ»


В Українській державі гетьмана Скоропадського на вимоги окупаційної німецької влади січові стрільці були розформовані. Проте революціонер отримав особистий дозвіл українського гетьмана сформувати в Білій Церкві окремий загін чисельністю до 900 осіб. Не дивлячись на це Євген Коновалець не підтримував Скоропадського та першим виступив проти гетьманської влади.

Коли влада опинилась в руках Володимира Винниченка та Симона Петлюри, вони не забули талановитого воєначальника. Коновальцю декретом Директорії УНР присвоїли звання козацького отамана.
В 1919 році частини січових стрільців брали активну участь в боях з більшовицькими військами. Однак у тому ж 1919 році уряд УНР прийняв рішення про розформування регулярної армії. Легендарні коновалівські січові стрільці були розпущені. А сам отаман потрапив до польського табору для військовополонених в Луцьку. Звільнився він лише у 1920-му році.


Після переїзду у Чехословакію чоловік зблизився з Симоном Петлюрою. Поразка в боротьбі за незалежну Україну не охолодила їх палку віру. Коновалець розумів, що боротьба все ще триває. Йому належить вислів: «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба»

Тож у серпні 1920 року за активної участі Євгена Коновальця було створено Українську Військову Організацію (УВО). Це була нелегальна націоналістична організація, що мала на меті створення самостійної, соборної української держави на етнічних українських землях.

Присяга січових стрільців

20 липня 1921 року чоловік повернувся до України. У Львові він очолив Команду УВО. Емігрантський уряд УНР на чолі з Симоном Петлюрою готував вторгнення на територію СРСР. Вони планували підняти повстання. Коновалець, хоч і вважав цей задум безперспективним, та все ж запропонував генералу УНР Юрію Тютюннику допомогу живою силою та розвід інформацією. Однак більшовицькі війська нанесли поразку військам УНР. В результаті цього Польща (а Львів тоді був Польщею) відмовив в підтримці Петлюрі. Тож він покинув Львів, згодом поїхав і Євген Коновалець.
Почався період еміграції, що тривав довгі роки. Революціонер постійно міняв місце свого перебування, він мешкав у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії, Італії. Всюди заводив знайомства з політиками, організовував українські політично-інформаційні служби, встановлював зв’язки з українською діаспорою. За участі Коновальця були засновані Громади українських стрільців в Америці.

Нарада УВО в Ворохті, 1921 рік. Зліва праворуч: Ярослав Чиж, Параска Чмола, Василь Кучабський, Таісія Юрієва, Іван Чмола, Євген Коновалець. Джерело: “Євген Коновалець і його доба”, Мюнхен, 1974

За кордоном Євген Коновалець не полишав спроб створити могутню силу для здобуття незалежності України. Він навіть намагався поставити українське питання в Лізі Націй.
На початку лютого 1929 року у Відні пройшов перший Конгрес українських націоналістів. Там була створена єдина Організація Українських Націоналістів (ОУН). Лозунгом став заклик «За Українську самостійну соборну державу!». Очолив ОУН саме Євген Коновалець.

Перший Конгрес Українських Націоналістів

І якщо УВО була військовою організацією, то ОУН – суто політичною.
Звісно, така активна проукраїнська громадянська позиція Коновальця не могла пройти повз уваги більшовицької влади. Починаючи з 1920 року було скоєно декілька замахів на життя чоловіка.

23 травня 1938 року Євгена Коновальця було вбито у Роттердамі.
Операція з ліквідації провідника УВО-ОУН розроблялась під особистим контролем Йосифа Сталіна.

Готель Атланта в Роттердамі

Виконавцем став Павло Судоплатов. Він увійшов в довіру до Євгена Коновальця. А 23 травня в готелі «Антанта» передав очільнику ОУН вибухівку, замасковану під коробку цукерок. Пристрій було розроблено таким чином, що через півгодини після зміни положення коробки, він автоматично вибухав. Судоплавов тримав коробку вертикально, а коли передавав її Коновальцю «від друзів» перевернув горизонтально. За пів години провідник ОУН загинув.

Свідок, пересічний мешканець Роттердама так описував ту подію «направо і наліво бачу ноги та руки, що летять. Кривава маса, його тулуб з великим розмахом летить на тротуар і падає метрів за двадцять на вулицю. Я відчуваю шок від важкої вибухової хвилі повітря, але стримуюсь на ногах. Пан, який йде переді мною, падає, а його одяг горить (…) Тривало все це кілька секунд. Відразу після вибуху лунає дикий гуркіт розбитого скла. З усіх боків летить на вулицю скло. Я тікаю на дорогу, щоб ухилитися від осколків скла, що летять»


Могила непримиренного борця за українську державність знаходиться на цвинтарі Кросвейк.
Не дивлячись на вбивство Євгена Коновальця, діяльність націоналістичної організації не припинилась.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

інші статті автора

загрузка...
Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

Загрузка...

Реклама