У Мюнхені 15 жовтня 1959 року в під`їзд звичайного житлового будинку зайшов чоловік. Він ніби когось очікував. Через декілька хвилин почувся звук автомобіля, двері відчинились, залунали кроки. На сходах відбулась зустріч двох чоловіків. І один з них вистрілив в другого із якогось дивного пістолета.

Цих чоловіків звали Степан Бандера та Богдан Сташинський. І саме цього дня спеціальний кілер КДБ вбив лідера українських націоналістів.

Детальніше про вбивство

У Мюнхені Бандера мешкав під псевдонімом Степан Попель. В ОУН (б) розуміли, що їх лідеру загрожує смертельна небезпека та наполягали на посиленій охороні. Але Степан не зважав.

В той день він йшов додому, щоб пообідати. Перед цим вмовив свою секретарку заїхати на ринок за овочами. Біля свого будинку номер 7 на Крайттманштрассе він залишився сам та зайшов у під`їзд.

Степан Бандера

На третьому поверсі він побачив незнайомця, що зав’язував шнурки на взутті. Потім він спитав: «Щось не функціонує?». Степан відповів, що все нормально. А потім чоловік простягнув вперед руку зі звернутою газетою. Всередині був схований пістолет-шприц із ціанистим калієм. Вистріл в обличчя був майже нечутним. Степан Андрійович скрикнув та повільно осів на сходи. Коли сусіди вийшли на сходову клітину, то побачили чоловіка, що спливає кров’ю. Вбивця зник.

Документи Степана Бандери у Мюнхені

Бандера помер по дорозі в лікарню, не приходячи до тями. Спершу лікарі поставили діагноз – тріщина в основі черепа, викликана ударом при падінні. Але лікар при огляді знайшов кобуру з револьвером. Поліція провела додаткову експертизу і виявили справжню причину смерті – отруєння ціанистим калієм.

Похорон Бандери

Похорон відбувся у вівторок 19 жовтня. Могила Бандери знаходиться на цвинтарі Валдфрідгоф у Мюнхені.

Похорони Бандери

Ким же був вбивця?

Але насправді в цій історії двоє постраждалих від пекельної машини КДБ. Оскільки вбивця, Богдан Сташинський – людина зі зламаною долею, якій дивом вдалось вирватись з СРСР.

Сташинський народився на Львівщині, походив з селянської родини.Його батьки та три сестри підтримували ОУН, а одна з них навіть була заручена із командиром боївки Іваном Лабою.

Богдан Сташинський

Чоловіка завербувало КДБ. Агенти затримали юнака за безбілетний проїзд у Львові. А далі почали діяти звичним для радянців шляхом: шантажем та залякування. Запропонували співпрацю. Це означало зрадити родину, ОУН, та свої ідеали. Але в разі відмови КДБісти пообіцяли вивезти всю сім’ю до Сибіру.

Сташинський довго вагався, та врешті решть, зробив свій вибір та пристав на пропозицію радянців. Деякий час юнак намагався бути подвійним агентом, але скоро зламався.

За завданням кураторів він проник до підпілля ОУН. Йому довіряли, бо ж був братом нареченої командира боївки. Сташинський розповів КДБ усе, про що дізнався. Через це були розірвані всі стосунки з родиною, що вважала його зрадником. Богдан лишився один. І почав ще тісніше співпрацювати зі спецслужбами.

Богдан Сташинський

Наступні два роки Сташинський доводив свою відданість СРСР активною диверсійною роботою. Він працював під псевдо “Олег”, “Тарас”. Завдяки своїм акторським навичкам та холоднокровності допомагає викрити декілька боївок УПА.

Успіхи молодого агента не лишились непоміченими. Його викликали до Києва. Там Богдан під вигаданим ім`ям здобув вищу освіту, вчив бойові мистецтва, особлива увага приділялась іноземним мовам.

Згодом чоловіка під псевдо Йозеф Лєман відправили до Західного Берліну. Перше завдання – стежити за Львом Ребетом. Це був один з лідерів ОУН, до речі опонент Бандери. Крім того Ребет займався адвокатською діяльність, редагував націоналістичну газету. Сташинському вдалось визначати домашню та робочу адреси Ребета та навіть проїхатись з ним в автобусі.

Куратор похвалив агента за виконане завдання та дав наступне. Потрібно було вбити Льва Ребета. Для цього Сташинському видали спеціальний пістолет, який стріляв синильною кислотою. Агент КДБ, що приїхав до Берліну, продемонтрував дію зброї на беззахисній собаці.

Богдан довго вагався та все ж у 1957 році здійснив своє перше вбивтво. Через те, що фактично Ребета вбили пари синильної кислоти, причиною смерті лікарі назвали серцевий напад.

Сташинський повернувся до Москви. За успішне виконання завдання отримав підвищення та фотоапарат у подарунок. Але його цікавило дещо інше.

У Берліні чоловік познайомився з Інге Поль. Це перукарка, що мешкала з родиною у передмісті Східного Берліна, але працювала у Західному. Пара закохалась.

Проте в його становищі навіть щоб почати стосунки, потрібно отримати дозвіл від КДБ.

Сташинський та Інге Поль

У радянській спецслуцжбі несхвально поставились до прохання кілера. Та все ж дозволили продовжувати зустрічатись, звісно, поставивши купу умов.

Згодом Богдан отримав наступне завдання. Йому потрібно було ліквідувати Степана Бандеру. Для цього видали покращену, модифіковану варіацію вже знайомого пістолета. Він стріляв цианістим калієм. Для того, щоб захиститись від можливого ураження Сташинський отримав спеціальні капсули. 14 штук, бо саме стільки днів йому дали на виконання завдання.

15 жовтня 1059 року кілер виконав замовлення КДБ. Він повернувся до Москви, де був нагороджений орденом Червоного прапору. Але Богдан попросив як нагороду дещо інше. Він прагнув одружитись з коханою.

КДБ було категорично проти. Але, врешті решт, радянці дали дозвіл на весілля. Щоправда для цього Інге потрібно було переїхати до СРСР. Сташинський повинен був розповісти їй легенду та вмовити співпрацювати.

Замість цього Боглан розповів коханій всю правду. Вона була неприємно вражена, та все ж погодилась на всі умови.

У Москві молодій родині дали ключі від квартири. Інге Поль доводили до відчаю умови, в які вона потрапила. Квартира була невелика, з поганим ремонтом. Всюди бруд, у магазинах дефіцит, бідні люди, багато алкоголіків та безхатьок. Реальне життя в СРСР видалось зовсім не таким, як його змальовувала офіційна пропаганда.

Після того, як Богдан, намагаючись вивести блохів у квартирі, знайшов прослуховування, пара зрозуміла, що жити так далі вони не можуть.

Інге та Боглан почали планувати втечу. Розмови вели лише на вулиці, під час прогулянок. Вдома ж все важливе повідомляли одне одному у письмовій формі. Згодом Інге завагітніла. Пара намагалась приховати це.

Богдан попросив у кураторів дозволу відвідати батьків дружини на різдвяні свята.

Дитина народилась в Німеччині. Щоправда Інге Сташинська була там сама. Богдану не дозволили виїхати разом з дружиною. Через декілька місяців чоловік отримав страшну звістку – його син помер. Сташинському дозволили поїхати на похорон.

У Східному Берліні, подружжя склало план втечі до західної частини міста. Це було важко зробити, за ним невтомно слідкували.

Для здійснення свого задуму, Сташинські попросили допомоги в брата Інге. До речі, він теж втік потім.

І ось настав день похорон маленького хлопчика, сина Богдана. Однак на церемонії були присутні лише агенти секретних служб. А батьки малюка в цей час на електричках підробними документами втікали. До речі ії вдалось це зробити, напередодні зведення Берлінської стіни.

У Західному Берліні чоловік здався у поліцію та розповів про скоєні ним вбивства.

Почався резонансний судовий процес, за яким слідкували по всьому світі.

Колишнього агента засудили до 8 років ув’язнення. Його визнали лише виконавцем, замовником був уряд СРСР. Сташинському було 30 років.

Через 4 роки чоловік був звільнений та поїхав у невідомому напрямку. Його подальша доля невідома.

Автор: Марина Пєтушкова 

для ІНФОЛАЙФ

Інші статті автора

загрузка...